Первые выборы в Израиле после атаки ХАМАС без явного фаворита
Політичний ландшафт Ізраїлю опинився на етапі глибокої турбулентності, оскільки чергові загальнонаціональні вибори проходять в атмосфері безпрецедентного напруження та гострої поляризації. Волевиявлення до Кнесету 26-го скликання є першим масштабним тестом для суспільства після трагічних подій сьомого жовтня дві тисячі двадцять третього року, коли країна зіткнулася з жорстоким нападом бойовиків ХАМАС. Громадяни вирішують не лише питання розподілу парламентських мандатів, а й фактично влаштовують референдум щодо довіри багаторічному керівництву премʼєр-міністра Біньяміна Нетаньягу.
Головні політичні гравці та інтрига перегонів
Сімдесятисемирічний Біньямін Нетаньягу, який утримує владу довше за будь-кого у новітній історії держави, спирається на свій традиційний електорат правої партії «Лікуд», ультраортодоксальні сили та ультранаціоналістичні угруповання. Його головним опонентів виступає шістдесятишестирічний Гаді Айзенкот — колишній начальник Генерального штабу ЦАХАЛ та лідер центристського політичного проєкту «Яшар».
Блок прихильників Біньяміна Нетаньягу активно апелює до питань безпеки та підтримки з боку Вашингтона.
Опозиційний табір на чолі з Гаді Айзенкотом вимагає створення незалежної державної комісії для розслідування провалів спецслужб і армії.
Значну роль у майбутньому розподілі сил можуть відіграти партії з арабським електоратом та нові центристські об’єднання.
Вибори 27 жовтня в Ізраїлі проходять на тлі глибокого розколу: аналітики попереджають, що сформувати стабільну коаліцію зі ста двадцяти місць у Кнесеті буде вкрай складно, оскільки жоден із таборів не гарантує собі необхідного мінімуму у шістдесят один голос.
Міжнародний контекст та майбутнє зовнішньої політики
За розвитком подій на виборчих дільницях пильно стежать столиці провідних держав світу, адже подальший курс Ізраїлю визначатиме ситуацію на всьому Близькому Сході. Європейський Союз, залишаючись ключовим торговельним партнером Єрусалима, демонструє все більше роздратування через гуманітарні наслідки тривалих військових кампаній у секторі Газа. Водночас експерти застерігають, що навіть можлива перемога опозиції та прихід до влади генерала Айзенкота не означатимуть радикального перегляду жорсткої лінії щодо національної безпеки, проте можуть суттєво змінити внутрішній соціальний клімат і підходи до врегулювання відносин із палестинськими територіями.
