“Недружественные страны”: политика, ставшая в России законом

Після початку повномасштабної війни проти України в російському політичному та юридичному лексиконі міцно закрепилося поняття недружествєнні страньі, яке спочатку виникало як інструмент точкової дипломатичної та економічної реторсії, а згодом трансформувалося на фундаментальний елемент внутрішнього регулювання. За кілька років ця категорія просочилася крізь усі галузі права, почавши суттєво впливати на майнові права, комерційні угоди, чутливі сімейні суперечки та навіть на індивідуальний статус фізичних осіб, стираючи межі між публічною політикою та приватними інтересами.

Від дипломатичного списку до всеосяжного правового режиму

Офіційне оформлення переліку розпочалося у березні 2022 року на підставі розпорядження уряду РФ номер 430-р, куди увійшли Сполучені Штати Америки, Велика Британія, держави Європейського Союзу, Японія, Канада та низка інших країн. Якщо спочатку цей перелік виконував виключно декларативну та рамкову функцію у відповідь на західні санкції, то згодом він перетворився на універсальний правовий маркер.

Експерти відзначають, що введення подібних понять створило нову правову реальність, у якій російські суди та державні органи отримали можливість легітимізувати відступ від загальноприйнятих принципових засад цивільного права, керуючись міркуваннями політичної кон’юнктури.

Економічні обмеження та перерозподіл власності

В економічній площині концепція недружелюбності трансформувалася у практичні інструменти тиску та перерозподілу ринків:

  • Восени 2026 року ставки імпортних мит на міцний алкоголь із відповідних країн були підвищені з двадцяти до тридцяти п’яти відсотків.
  • Пресслужба Кремля неодноразово підкреслювала, що перехід активів найбільших міжнародних корпорацій, таких як Nestlé, Auchan, Leroy Merlin чи Metro Cash & Carry, під тимчасове зовнішнє управління безпосередньо зумовлений походженням їхніх бенефіціарів.
  • Фінансові зобов’язання перед кредиторами з таких юрисдикцій тепер виконуються за особливим, дискримінаційним сценарієм із перерахуванням коштів на спеціальні рахунки.

Приватне право під впливом геополітики: сімейні та майнові спори

Особливу тривогу у професійній юридичній спільноті викликає тенденція перенесення політичної риторики у сферу вирішення приватноправових конфліктів, де інтереси людини часто приносяться в жертву державній лінії. Показовим прикладом стало рішення Верховного суду Росії у гучному міжнародному сімейному спорі, де питання повернення дитини матері-громадянці України було вирішено не на користь норм міжнародного права, а з урахуванням того, що Франція має статус недружньої держави. Аналогічні тенденції спостерігаються і в майнових питаннях, де легалізується реєстрація автомобілів із міжнародних баз розшуку, якщо вони походять із відповідних західних країн.

  1. Політичний статус держави автоматично переноситься на оцінку добросовісності будь-якого приватного суб’єкта.
  2. Традиційні інститути договірного права деформуються під впливом так званих контрсанкційних заходів.
  3. Захист майнових прав іноземців фактично нівелюється, якщо їхня країна походження потрапляє під необхідний політичний критерій.

Поширення статусу на фізичних осіб

Еволюція цього інституту дійшла до того, що критерій недружелюбності почав застосовуватися безпосередньо до людей. Відповідно до новітніх нормативних актів, підписаних восени 2026 року, фізичні особи, які під час укладення угод не можуть підтвердити наявність громадянства Росії чи умовно дружньої країни, автоматично прирівнюються до представників недружествєнніх юрисдикцій. Це означає поширення на їхні активи та договори всього спектра обмежувальних та загороджувальних заходів, що остаточно закріплює пріоритет політичної лояльності над базовими правовими гарантіями власності.