Марин Ле Пен и Алис Вайдель: как ультраправые хотят изменить ЕС

Сучасна європейська політика переживає глибоку трансформацію, в епіцентрі якої опинилися провідні ультраправі сили континенту — французьке Національне обєднання на чолі з Марин Ле Пен та німецька Альтернатива для Німеччини, яку представляє Аліс Вайдель. Попри те, що обидві політичні сили офіційно відмовилися від ідеї повного виходу зі складу Європейського Союзу, їхні амбітні плани щодо радикального переформатування наднаціональних інститутів здатні докорінно змінити архітектуру європейської безпеки та економіки.

Новий курс європейських ультраправих

Лідерка німецьких ультраправих Аліс Вайдель та французька політикиня Марин Ле Пен презентували свої бачення майбутнього Європи, акцентуючи увагу на створенні так званого союзу суверенних держав. Якщо раніше радикальні партії виступали за негайний розрив із європейськими структурами за прикладом британського Брекситу, то сьогодні стратегія змінилася на демонтаж системи зсередини шляхом обмеження повноважень Брюсселя.

За словами бельгійського політолога Дейва Сінардэ, після негативних економічних наслідків Брекситу для Великої Британії жодна серйозна політична сила в Європі більше не наважується відкрито просувати ідеї на кшталт Фрекзиту чи Дойчкзиту, зосередившись на концепції ослаблення центральних органів ЄС.

Позиція щодо підтримки України

Обидві політичні сили демонструють відверто деструктивну позицію щодо допомоги Україні в умовах триваючої російської агресії, аргументуючи це національними інтересами та кризою державних фінансів.

• Марин Ле Пен заявляє про повне припинення фінансової допомоги та скасування європейських санкцій проти Росії.
• Аліс Вайдель стверджує, що Україна нібито вже програла війну, та вимагає негайного припинення будь-яких постачань зброї з Німеччини.
• Обидві лідерки наполягають на необхідності проведення так званого мирного діалогу з урахуванням інтересів Москви.

Бюджетні та енергетичні розбіжності

Незважаючи на схожість риторики, між французькими та німецькими ультраправими існують глибокі суперечності у фінансових та екологічних питаннях. Якщо Національне обєднання виступає за гармонізацію податків та перегляд мандата Європейського центрального банку задля стимулювання економічного зростання, то Альтернатива для Німеччини категорично відкидає будь-яке перекладання фіскального суверенітету на наднаціональний рівень. В енергетичній сфері німецька партія вимагає повної свободи у викобранні національного енергобалансу включно з вугіллям та атомною енергією, тоді як французькі союзники підтримують введення жорсткого вуглецевого пограничного податку.

1. Скорочення фінансових внесків національних держав до загального бюджету Європейського Союзу.
2. Різке обмеження виконавчих повноважень Європейської комісії та перетворення її на звичайний технічний секретаріат.
3. Запровадження національних винятків із загальноєвропейських правил у сферах міграції, безпеки та прикордонного контролю.

Потенційний прихід цих сил до влади у Франції та Німеччині внаслідок майбутніх виборів неминуче призведе до ослаблення традиційного франко-германського тандему, який десятиліттями слугував основним рушієм європейської інтеграції. Подальший розвиток подій залежить від здатності європейських демократичних інститутів протистояти зростанню популістських настроїв та захистити єдність континенту в умовах глобальних геополітичних викликів.