“Поднимать” российский авиапром будут за счёт пассажиров
У сучасних умовах перманентної економічної турбулентності та масштабних міжнародних обмежень російський авіаційний сектор наближається до чергової системної кризи, спроби подолати яку тепер планують перекласти безпосередньо на плечі пересічних громадян. Згідно з аналітичними даними профільних відомств та нещодавніми документами комітету з бюджету і податків Держдуми РФ, у 2027 році планується запровадження нового додаткового збору на авіаперельоти. Цей фіскальний тягар, розробкою якого займається Міністерство промисловості і торгівлі за безпосереднім дорученням Кремля, покликаний частково реанімувати пробуксовуючу програму так званого імпортозаміщення в галузі цивільної авіації.
Анатомія нової фінансової обтяжливості: цифри та механізми
Зважаючи на гострий дефіцит державних ресурсів, які в умовах триваючої війни проти України спрямовуються переважно на потреби військово-промислового комплексу, уряд РФ шукає додаткові джерела фінансування. Запланований збір безпосередньо інтегруватимуть у фінальну вартість авіаквитків, що неминуче призведе до загального дорожчання подорожей.
- Для внутрішніх рейсів розмір фіксованого додаткового платежу становитиме 500 рублів.
- Для міжнародних напрямків сума збору зросте до 1000 рублів.
- Отримані кошти акумулюватимуться для компенсації витрат на лізинг та подальшу експлуатацію літаків.
«Додатковий збір у складі вартості авіаквитків для підтримки поставок нових російських самолетів може бути введений в РФ у 2027 році: на внутренних рейсах он составит 500 руб., на международных – 1 тыс. руб., говорится в заключении комитета по бюджету и налогам Госдумы на проект федерального бюджета на 2027-2029 гг.»
Хронічний зрив термінів та міраж імпортозаміщення
Офіційною ціллю введення цього збору заявлено забезпечення фінансової стійкості програми постачання 258 вітчизняних повітряних суден таких типів, як МС-21, Ту-214, SJ-100 та Іл-114-300. Проте експерти зазначають, що реалізація цих планів супроводжується постійними перенесеннями дедлайнів. Через відсутність необхідних технологій, критичних компонентів та західних комплектуючих російський авіапром демонструє вкрай низькі результати, випустивши за останні роки лише мінімальну кількість нових машин на базі застарілих запасів.
- Серійне виробництво та повноцінна сертифікація ключових імпортозаміщених лайнерів неодноразово відкладалися.
- Масштабне оновлення авіапарку російських перевізників було скорочено та відсунуте на дальню перспективу до 2035 року.
- Старіючий іноземний флот поступово деградує через дефіцит запчастин, змушуючи Москву шукати альтернативні ринки для лізингу вживаної техніки.
Військові пріоритети проти цивільних потреб
Глобальна мілітаризація економіки Російської Федерації створила глибоку диспропорцію між потребами армії та цивільного сектору. У той час як підприємства авіаційної галузі змушені працювати переважно на забезпечення військових потреб, випуск пасажирських лайнерів залишається на папері або стикається з непереборними виробничими перешкодами. Перекладання фінансового тягаря на пасажирів через новий збір є свідченням того, що держава більше не здатна самостійно субсидіювати провальну програму випуску цивільних літаків за рахунок виснаженого федерального бюджету.





